Новости

16.05.2014

Що конкретно дає відкриття ринку ЄС українським виробникам

Відкриття ринку ЄС не означає, що продукція українського виробництва зможе конкурувати з товарами від європейського виробника. Представники деяких галузей економіки наразі не виграли нічого, проте багато хто з них радіє вже самому факту доступу на європейський ринок.

З 15 травня і до 1 листопада 2014 у Євросоюзі для українських товарів знижено близько 98% мит (у багатьох випадках до повного обнулення). Як повідомили в Європейській бізнес-асоціації, до листопада очікується підписання угоди про зону вільної торгівлі з країнами ЄС, після чого експеримент зі скасуванням мит стане нормою ведення бізнесу, пишуть «Вести».

За оцінками уряду, відкриття ринків ЄС має принести українській економіці додаткові доходи на рівні 490 млн. євро. «Це сума розраховувалася виходячи з того, що ми зможемо заощадити на сплаті експортних мит. Фактично це загальна сума мит усіх експортних груп, яку довелося б заплатити», — пояснив голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.

Хоча промисловці не виключають і більшої вигоди, левова частка якої припаде на АПК. «Сподіваємося, що за рахунок збільшення обсягів поставок товарів в ЄС вдасться заробити до 500-600 млн. євро. 70-80% від цієї суми планується отримати за рахунок продукції агропромислового комплексу», — сказав нам президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах. Очікується, що найактивніше поставки в Євросоюз будуть нарощувати птахівники, тваринники, а також компанії, що експортують олію та зернові культури. «Досі саме на аграріїв припадали найбільші мита — до 20-30%, тому вони більше за інших відчують на собі зміни», — зазначив Бураковський.

Мало від скасування мит виграє важка промисловість. «Треба прагнути розвивати високотехнологічні галузі, щоб експортувати товари з високою додатковою вартістю. Адже нас ніхто не чекає там з розпростертими обіймами, навіть незважаючи на зниження мит. Треба бути конкурентоспроможними за якістю і ціною. Наприклад, щоб це вдалося в машино- та літакобудуванні, нам буде потрібно від 2-3 до 7-10 років. Тут ми поступаємося Європі в енергоємності виробництва. І перенаправити цей експорт з Росії в інші країни просто неможливо», — резюмував Кінах.

Ще одна галузь, яка не відчує зниження мит, — це легка промисловість. Щоб отримати обнулення мита, тканини повинні бути вироблені на території України або Євросоюзу. «Ми працюємо на давальницькій сировині. І замовники з Європи у більшості використовують тканини виробництва Китаю та Туреччини», — пояснила ситуацію виконавчий директор асоціації «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт.

Заміщення на тканинах українського виробництва не вирішить проблему, оскільки вони не пройшли європейську сертифікацію. «Наприклад, при продажу виробів з напівшерстяних тканин, треба довести, що вівця була вирощена в Україні, тут же відбувався збір, промивка вовни, виробництво пряжі. Треба відправити тести до Європи, отримати відповідь. Потім знайти покупця, пояснити свої конкурентні переваги. Це справа не одного року і не однієї міжнародної виставки», — упевнена Ізовіт. Так що легпром продовжуватиме працювати за колишніми митами — від 6 до 16% залежно від групи товарів.

Проте виробники не сильно засмучуються. Для багатьох зараз досить одного факту відкриття європейського ринку. Наприклад, поки нічого продавати в Європу не можуть українські виробники молокопродукції, оскільки їхня продукція ще не пройшла відповідну сертифікацію. Але виробники стверджують, що віднедавна зробити це стало простіше. «Спрощується процедура отримання сертифіката. Ми вже подали відповідні документи, розраховуємо на його видачу протягом декількох місяців. Хоча раніше це зайняло б набагато більше часу, відповідні спроби вже були і закінчувалися вони нічим», — зазначив член наглядової ради групи компаній «Терра Фуд» Вадим Чагаровський.

Від нульових мит у молочній галузі виграють лише виробники сирів. На решту продукції діють квоти: цільномолочної продукції безмитно в ЄС можна експортувати лише 8 тис. тонн на рік, масла – 1,5 тис. тонн, сухого молока — 1,5 тис. тонн.

Якщо говорити про заміщення поставок до Росії експортом до країн ЄС, то, за словами виробників, про це й мови не йде. По-перше, необхідний час на сертифікацію. По-друге (що набагато довше), — заслужити довіру європейського споживача. «У квітні (порівняно з березнем) обсяг експорту нашої «молочки» до РФ впав у п’ять разів. Але ми сподіваємося, що це тимчасово, і все налагодиться», — зазначають постачальники.

У цілому ж експерти відзначають складності заходу на європейський ринок навіть при скасуванні мит. «Там зовсім інший рівень конкуренції, щільність, насиченість ринку не порівняти з Україною. Пробитися зможуть підприємства, які, крім наявності сертифікованої продукції і прийнятних цін, уміють добре штовхатися ліктями», — запевнила виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев’янко.

Скасування мита зіграє на руку тільки тим підприємствам, яким не вистачало ці пару відсотків цінової конкуренції на світовому ринку, вважає Бураковський. Вони дійсно можуть швидко налагодити експорт. Решті ж належить шукати свого покупця.