Український бізнес проти ліквідації Мінпромполітики

З ліквідацією Мінпромполітики українська промисловість залишиться без регуляторного органу, який має виконувати вкрай важливу функцію — здійснювати державну промислову політику. Таку позицію Федерація роботодавців України висловила Прем’єр-міністру України Арсенію Яценюку.

Реальний сектор є головною рушійною силою, яка дозволяє вийти Україні із складного економічного становища. Саме промисловість в останні десятиріччя залишається локомотивом економіки, ключовим джерелом надходжень до державного бюджету і головним роботодавцем країни. Тому вкрай важливо не лише зберегти Міністерство промислової політики — підкреслюють в ФРУ, а й посилити його кадрами та функціонально.

З проханням зберегти Мінпромполітики до ФРУ вже звернулись роботодавці, що представляють автомобілебудівну, хімічну і легку промисловість, сільсьгосподарське машинобудування, а також підприємства гірничої галузі та скловиробники.

«Сьогодні вкрай важливим питанням для всіх без виключення промисловців є збереження та захист національних виробників на ринках Митного та Європейського союзів. Ми бачимо як на світовому ринку наші партнери жорстко застосовують тарифні та нетарифні бар’єри проти українських експортерів. У зв’язку із цим, перед Україною, і промисловцями зокрема, стоять питання, які потрібно негайно вирішувати», — наголосив заступник Голови Ради ФРУ Дмитро Олійник.

Серед першочергових питань він назвав усунення технічних бар’єрів у торгівлі з країнами-членами Митного союзу внаслідок запровадження нових технічних регламентів, проведення фахового галузевого аналізу та підготовку пропозицій до консультацій у разі підписання Угоди про Асоціацію з ЄС. «Розуміючи та підтримуючи необхідність підписання Угоди про Асоціацію, бізнес наголошує, що в проекті цього документу Україна непропорційно відкриває свій внутрішній ринок та бере на себе зобов’язання до адаптації української системи технічного регулювання до вимог ЄС. До них український бізнес сьогодні не готовий», — підкреслив Дмитро Олійник. За його словами, саме Мінпромполітики спільно з бізнесом повинно сьогодні взяти на себе фахову відповідальність за цю роботу. «Тому зараз всім нам як ніколи необхідний держорган, що зможе координувати питання відстоювання інтересів України у сфері промислової політики», — додав Дмитро Олійник.

У свою чергу голова Федерації роботодавців автомобільної галузі Олег Боярин висловив застереження, що у разі ліквідації Мінпромполітики знадобиться більше року для того, щоб промисловці налагодили взаєморозуміння та співпрацю з іншими міністерствами і відомствами, між якими може бути розподілено функції регулятора. Це значно ускладнить й без того нелегкі взаємовідносини бізнесу і влади, а також підвищить існуючі ризики зупинки підприємств і скорочення робочих місць.

У Федерації роботодавців України також зауважують, що у більшості країн світу з розвиненим промисловим потенціалом створені та успішно функціонують міністерства промисловості. Серед таких країн — Казахстан, Чехія, Італія, Японія, Російська Федерація, Туреччина, Бразилія, Індія. У цих країнах на Міністерства промислової політики також покладені функції адміністрування ринкового нагляду, технічного регулювання, торгівлі, науково-технічної, інвестиційної політики.

Внаслідок проведення започаткованої у 2010 році адміністративної реформи в Україні було ліквідовано Міністерство промислової політики України, його функції передали іншим відомствам, головним чином, Міністерству економічного розвитку і торгівлі.

«У результаті ухвалення цього рішення в Україні, фактично, було припинено фінансування науково-технічних та інноваційних програм у промисловому комплексі, знищено систему галузевого технічного регулювання, зірвано виконання програми адаптації вітчизняних технічних регламентів та стандартів до європейських норм, втрачено систему виробничої і науково-технічної кооперації з ключовими партнерами», — додав заступник Голови Ради ФРУ Дмитро Олійник.

У 2012 році діяльність Міністерства промислової політики було відновлено. Це стало одним з сигналів для інвесторів промислового комплексу, у результаті чого за підсумками трьох кварталів 2013 року було відмічено зростання капітальних інвестицій у промисловість майже на 20%.