Назріла необхідність удосконалення соціального партнерства у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування – Василь Григор’єв

Давно вже назріла необхідність удосконалення соціального партнерства у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування – так вважає Василь Григор’єв – виконавчий директор Об’єднання організацій роботодавців Харківської області «Граніт», заступник голови правління обласного відділення Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, член правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Сьогодні в Україні одне з самих високих у світі навантаження на роботодавців по сплаті страхових внесків до фондів соціального страхування, і в першу чергу до Пенсійного фонду України.

Додатковим фактором, який сприяє використанню роботодавцями «оптимізації» витрат на робочу силу, є низька поінформованість працівників, які також сплачують частку внесків до цих фондів, про додаткові витрати роботодавців, пов’язані з виплатою заробітної плати, та погоджуються працювати на таких умовах.

Крім того, незначна частка (лише 9% від загальних сум) сплачуваних працівниками страхових внесків не сприяє відповідальному ставленню працівників до пропонованих ним умов оплати «у конвертах».

Суттєвий негативний вплив справляє також і низький рівень свідомості щодо залежності соціальних гарантій за соціальним страхуванням від своєчасної та повної сплати страхових внесків, а також того, що розміри страхових виплат залежать виключно від офіційно виплаченої зарплати, з якої сплачено внески.

«Усі ці питанні не раз обговорювалися з підприємствами і членськими організаціями Об’єднання організацій роботодавців Харківської області «Граніт», — зауважує Василь Григор’єв. — Збиралися пропозиції та зауваження роботодавців щодо шляхів удосконалення державного соціального страхування та направлялися до Федерації роботодавців України для опрацювання та узагальнення на національному рівні та внесення відповідних подань до Кабінету міністрів України».

Харківські роботодавці вважають за доцільне здійснити наступні кроки.

Зважаючи на складне фінансове становище системи соціального страхування в цілому, і, особливо Пенсійного фонду України зокрема, вже з 2011 року розпочати перерозподіл загального розміру страхових внесків до ПФУ між працівником та роботодавцем, поки що не зменшуючи загального розміру внесків на цей вид страхування.

У разі наявності позитивного ефекту від застосування єдиного соціального внеску здійснювати перегляд запропонованого графіку та його коригування з метою пом’якшення темпів збільшення частки для працівників.

Головною та невід’ємною умовою запропонованого перерозподілу є зобов’язання роботодавців не зменшувати фактичні (виплачувані) доходи працівників. З цією метою пропонується законодавчо передбачити обов’язок роботодавців з урахуванням щорічної зміни внеску на пенсійне страхування забезпечувати такий рівень оплати праці у першому кварталі нового року, який забезпечуватиме не менший рівень фактичної заробітної плати ніж в середньому за попередній квартал.

З метою стабілізації роботи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ООР ХО «Граніт» пропонує вилучити із законодавства зобов’язання роботодавців оплачувати перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (в усіх видах страхування), передбачивши відповідне збільшення розмірів страхових внесків.

Загальний розмір внеску на цей вид страхування (3%) дозволить забезпечити фінансування витрат, пов’язаних із оплатою лікарняних Фондом у повному розмірі.

На думку Василя Григор’єва, одночасно необхідно посилити діяльність Фонду в сфері нагляду за законністю видачі лікарняних листків, наприклад, шляхом запровадження механізму довірених лікарів-страхових експертів, які прийматимуть у процесі видачі листків непрацездатності на довгостроковий період. Іншим напрямом є запровадження єдиного електронного реєстру листків непрацездатності, який забезпечить поточний контроль за їх видачею.

ООР ХО «Граніт» виступає за проведення як в регіоні, так і по всій Україні широкомасштабних інформаційних компаній з метою роз’яснення громадянам:

• обов’язків роботодавців та працівників сплачувати страхові внески;
• прямої залежності розмірів легально виплаченої зарплати та страхових виплат по безробіттю, лікарняних, від нещасних випадків і головне — пенсійних виплат;
• необхідності інформування відповідальних органів про випадки виплати заробітної плати, в т.ч. і шляхом звернення до первинних профспілкових організацій для відповідного реагування;
• необхідності перерозподілу навантаження по сплаті внесків та законодавчого захисту доходів працівників.

Беручи до уваги діючи норми щодо визначення поняття мінімальної заробітної плати та законодавчого зобов’язання забезпечити її рівень не нижче прожиткового мінімуму, роботодавці вважають за необхідне:

• передбачити зміни до законодавства з метою ліквідації існуючого визначення мінімальної зарплати та переходу до поняття мінімальної оплати праці, як гарантованого державою мінімального рівня нарахованого людині доходу;
• відмовитись від використання прожиткового мінімуму доходів громадян як економічного критерію для визначення розміру мінімальної оплати праці (як і багатьох соціальних виплат), перевівши його у категорію статистично-аналітичного показника реальних необхідних доходів для забезпечення достатнього рівня життя.

Зважаючи на критичне становище багатьох підприємств (і навіть цілих галузей), — акцентує увагу Василь Григор’єв ще на одній суттєвій проблемі соціального партнерства у сфері державного соціального страхування, Харківські роботодавці вважають за необхідне скасування зобов’язань по відшкодуванню пенсій особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, та передбачити їх здійснення за рахунок державного бюджету. Це дозволить не допустити ліквідації десятків підприємств, які вже сьогодні не спроможні нести ці додаткові соціальні гарантії, встановлені ще в радянські часи за іншої соціально-економічної формації. На багатьох з них вже сьогодні суми відшкодування пільгових пенсій перевищують фонди оплати праці, що зумовлює зростання заборгованості по її виплаті, борги підприємств, що невпинно веде їх до банкрутства.

Одним із джерел покриття зазначених видатків може бути також поступове скасуванні значної кількості «пільгових» категорій, на відшкодування різниці пенсій для яких лише за минулі два роки витрачено у державі понад 55 млрд. грн. з державного бюджету, який наповнюють роботодавці — платники податків.