Бізнес готується до впровадження податкового контролю над трансферним ціноутворенням

Україна перейшла на міжнародні стандарти виявлення схем податкової оптимізації, яку здійснюють бізнесом за допомогою трансфертного ціноутворення. Щоб не допустити виведення прибутку українських компаній за кордон, з 1 вересня влада зобов'язала представників бізнесу відслідковувати свої великі операції з пов'язаними особами та країнами з пільговим податковим режимом. До травня 2014 компанії повинні подати перший звіт, після чого податківці почнуть перевірки. Враховуючи, що у законі кілька десятків спірних норм, компанії вже зараз побоюються штрафних санкцій, пише Комерсант-Україна у статті «Від п'ятидесяти і вище».

Потрапили під контроль

Український бізнес змусили працювати за міжнародними правилами — з 1 вересня великі підприємства почали відстежувати операції , які підпадають під контроль закону про трансферному ціноутворенні ( ТЦО ). Перший звіт — за вересень-грудень — компанії повинні подати до Міністерства доходів і зборів до 1 травня 2014 року, розповів голова відомства Олександр Клименко (див. інтерв'ю на цій же сторінці). Це занадто короткі строки для введення законодавства. За словами партнера компанії «Кесарєв-консалтинг» (консультує з ТЦО одну з молочних компаній) Михайла Соколова, у Росії, де впровадили аналогічне законодавство, бізнесу дали два роки на підготовку до нових правил звітності. «У нас ще не склалася практика, а ми вже застосовуємо норми. Необхідно було дати відстрочку хоча б до середини 2014 або початку 2015 року, тому що це дуже складний закон», — пояснює Соколов.

Закон встановив контроль над угодами з пов'язаними особами всередині країни у випадках, коли одна зі сторін має збитки або користується податковими пільгами. У зовнішньоекономічній діяльності запропоновано відстежувати угоди з резидентами територій, де ставка податку на прибуток менше, ніж в Україні, на 5% і більше. Партнер PwC В'ячеслав Власов вважає, що ця норма дозволяє Міндоходов контролювати угоди українських компаній з непов'язаними особами з розвинених країн з прозорою податковою системою (ставка податку на 5% менше 19% становить 18,05%).

«Це вимога була надто обтяжлива для бізнесу, але у минулий четвер парламент прийняв у другому читанні законопроект N 2054а , скоригувавши це питання. Тепер у законі є чітке формулювання: низькоподаткова юрисдикція — це країна, у якій бізнес платить податок на прибуток за ставкою, меншою, ніж українська ставка, на 5 процентних пунктів і більше. З урахуванням нашої ставки в 19%, до низькоподаткових будуть ставитися країни, у яких податок від 14% і нижче», — пояснив В'ячеслав Власов.

Контролювати будуть операції обсягом 50 млн. грн. на рік з кожним контрагентом. Первинну документацію компанії будуть надавати тільки за запитом контролюючого органу, як і документацію, що обгрунтовує відповідність контрактних цін ринковим. За неподання звіту бізнесу загрожує штраф у розмірі 5% від суми контрольованої операції, за неподання додаткової документації — 100 мінімальних зарплат (зараз 114,7 тис. грн.).

Аграрії, металургійні та хімічні підприємства до 2018 року зможуть використовувати ціни, які на 5% відрізняються від ринкових. Коригування ТЦО можлива лише у бік збільшення податкових зобов'язань, а пропорційні коригування між пов'язаними особами — за згодою Міндоходов. «Встановлена довга процедура листування з контролюючими органами, і в силу цього коригування можуть затягуватися», — говорить глава податково-юридичної практики аудиторської компанії EY Володимир Котенко. І хоча звітність по ТЦО підприємства повинні подати до податкових органів до 1 травня, на думку президента Союзу податкових консультантів Леоніда Рубаненко, контрольовані операції повинні бути відображені в річній декларації вже в лютому.

Авральна підготовка

Бізнес почав готуватися до роботи у нових умовах контролю над ТЦО ще на стадії обговорення законопроекту. Старший юрист практики податкового права юрфірми DLA Piper Ukraine LLC Дмитро Донець говорить, що процес підготовки складається з двох етапів: спочатку проходить ідентифікація контрольованих операцій та пов'язаних осіб, вибирають методи визначення цін і оцінки їх відповідності ринковому рівню, а вже після цього операції переглядаються.

«Зараз бізнес проводить інвентаризацію угод, що підпадають під контроль. По-перше, йому треба переконатися у реальній можливості підготувати звітність щодо цих операціях за чотири місяці 2013 року. По-друге, зібрати і задокументувати докази того, що застосовувані в угодах ціни потрапляють в ринковий діапазон. Якщо в процесі аналізу бізнес виявить суттєві відхилення застосовуваних цін від ринкових, у нього є час до кінця року змінити цінову політику або реструктурувати діяльність для відповідності новим правилам», — додає В'ячеслав Власов.

Складність змін залежить від масштабу бізнесу. За словами керівника департаменту податкового планування в Group DF Володимира Діденка, для бізнесу введення нових правил - це додаткова адміністративна навантаження, і чим більше компаній в групі, тим вона вища . «Якщо говорити про масштаби нашого бізнесу, а це обороти у мільярди доларів і десятки тисяч транзакцій, то обробка такого величезного масиву інформації — дуже складна аналітична і адміністративна робота. Тому ми готуємося провести аналіз можливостей IT-функцій наших бізнесів з виконання таких завдань. Очевидно, буде потрібно впроваджувати нові рішення на рівні IT-систем«, — стверджує Володимир Діденко.

У прес-службі СКМ уточнюють, що в рамках групи працюють кілька проектних команд, метою яких є комплексна імплементація правил ТЦО. Однак поки група не планує створювати спеціальний підрозділ і суттєво переглядати бізнес-процеси, оскільки і раніше використовувала ринкові ціни . «При цьому буде потрібно уніфікація систем ТЦО у рамках групи з метою мінімізації ризиків негативного тлумачення нових правил з боку контролюючих органів», — пояснюють у компанії. Group DF у законі про ТЦО знайшла близько 20 норм, які вимагають роз'яснення.

Концентрація ризиків

Можливий суб'єктивний підхід Міністерства доходів і зборів до визначення цін та джерел інформації. «Бізнес побоюється такого підходу, і досвід показує, що яким би добрим не був закон, важлива практика його застосування. Одну й ту ж норму можна трактувати по-різному», — зазначив Дмитро Донець.

«Для нас, як експортно-орієнтованої компанії, деякі положення закону поки залишаються незрозумілими. Зокрема, у нас немає інформації про затверджений списку країн, у яких податок на прибуток менше на 5%, а це означає, що при роботі з імпортерами різних країн нам складно зрозуміти, чи є кожна угода контрольованою чи ні», — розповідають у прес-службі Milkiland.

Відкритим залишається питання контролю над різними видами угод: посередницькими, кредитними, угодами на території України з експортерами. І можливо, що операції всередині країни з експортерами підпадуть під контроль, так як до них застосовується нульова експортна ставка ПДВ.

Проблеми можуть виникнути на етапі визначення ринкових цін і рентабельності. «Одна з ключових проблем — джерела інформації для визначення ринкових цін. У міжнародній практиці використовують відкриті звіти, котирування фондових і товарних бірж, інформаційні бази даних з аналітикою, такі як Amadeus, Ruslana. В Україні спеціалізованих баз даних в офіційному користуванні поки немає, як і реально діючих товарних бірж, — каже пан Діденко. — На жаль, прийняті нормативні акти вказують, що єдине джерело інформації, на який бізнес може посилатися — інтернет-сайт Міністерства доходів і зборів, де буде опубліковано спеціальне видання. Є ризик, що відомство буде використовувати це джерело інформації в своїх інтересах». Офіційними джерелами інформації стануть бюлетені «Держзовнішінформу», Вісника Міндоходов, сайт Аграрної біржі.

Представників бізнесу турбує також питання про штрафи. «Що буде вважатися «неподаним звітом»? Якщо податкові органи вважатимуть, що він неповний, чи буде він вважатися неподаним? — Здивований Михайло Соколов. — Штраф у 5% для деяких підприємств, які працюють з рентабельністю 1-2%, просто убивчий». У прес-службі Milkiland кажуть, що 5-відсоткові штрафи можуть зробити угоди по ряду низькомаржинального продуктів, наприклад сухого знежиреного молока, збитковими. А в СКМ сподіваються, що Міндоходов вдасться забезпечити безболісне введення правил.

Незважаючи на те, що підприємці та експерти вважають правильним введення правил ТЦО, які поставлять весь бізнес у рівні умови, низка норм закону все-таки необхідно відкоригувати. Однією з важливих поправок, як вважає Володимир Діденко, має стати введення поняття «консолідовані платники». Це дозволить знизити адміністративне навантаження — звітуватиме група, а не окремі підприємства.

«Це вигідно і державі, оскільки створення групи консолідованих платників вимагає від бізнесу розкриття інформації, а значить — більшої прозорості. Тільки якщо ти розкрив структуру групи, тобі можуть дозволити подавати консолідовану звітність», — пояснює Володимир Діденко.

У СКМ вважають, що такий підхід відповідає економічній логіці і підтверджений міжнародною практикою. Для цього, впевнений пан Рубаненко, необхідно прийняти законопроект про фінансово- промислові групи. На думку голови комісії з питань економічної політики Українського союзу промисловців і підприємців Юлії Дроговоз, необхідно переглянути рівень штрафів: «Штрафувати не по всіх операціях, а тільки по тих, де виявлено порушення».