Як Клименко має намір боротися з мінімізацією податків і що в цій боротьбі не влаштовує бізнес

17 квітня, у парламентському комітеті з питань податкової та митної політики було заплановано важливе засідання — депутати вирішували долю законопроекту про трансфертні ціни. До обговорення документа були запрошені і представники бізнесу, пише Forbes.ua.

Але головна особливість цього засідання — у ньому повинен взяти участь глава Міністерства доходів і зборів Олександр Клименко. Візит міністра невипадковий. Два тижні тому народні депутати не підтримали законопроект Миндоходов про трансфертні ціни і відправили його на доопрацювання.

Остаточний варіант чиновники і бізнес дотепер не погодили. «Поки в МДС погодилися, що всю звітність, яку податківці зможуть запросити згідно з законопроектом за трансферним цінами, бізнес буде здавати в електронному вигляді», — говорить директор Європейської Бізнес Асоціації Ганна дерев ’ Янко.

Представники бізнесу наполягають на тому, щоб змінити кілька норм законопроекту, і як аргумент наводять міжнародний досвід. У підготовленій ними порівняльної таблиці (є в розпорядженні Forbes) — спірні питання законопроекту про трансфертні ціни і досвід трьох країн: Росії, Казахстану і Польщі. Ось головні протиріччя.

Що будуть моніторити

Податківці пропонують контролювати два види угод: операції об'ємом більше 50 млн. гривень з компаніями з країн, де податок на прибуток менше, ніж в Україні, на 5 процентних пунктів, і операції з пов'язаними особами всередині країни і за її межами.

У Польщі під нагляд податківців також потрапляють угоди між пов'язаними особами та операції з нерезидентами з офшорних зон.

У Казахстані контролюють всі зовнішньоекономічні операції великих компаній і особливі внутрішні операції. Наприклад, якщо один з контрагентів користується податковими пільгами або збитки за попередні два роки діяльності.

У Росії куди більш жорсткий підхід до переліку підконтрольних операцій. Тут механізм трансфертних цін застосовують до зовнішньоекономічних операцій і операцій на внутрішньому ринку. В особливу групу ризику потрапляють операції усередині країни з мінерально-сировинними ресурсами, якщо один з учасників не є платником податку на прибуток або зареєстрований як платник єдиного податку та єдиного сільськогосподарського податку.

Джерела даних для цін

Українські податківці пропонують кілька варіантів визначення справедливих, тобто реальних цін. Перший — дивитися на аналогічні угоди, які компанії укладали з непов ’ язаними особами раніше.

Другий — офіційні джерела інформації, затверджені Кабміном. Якщо ж визначити справедливу вартість з їх допомогою можна, тоді допускається використання інших джерел, наприклад, біржові котирування, ціни аукціонів, дані спеціалізованих видань.

У Росії — схожий перелік з семи пунктів. Перші п'ять — обов'язкові, наприклад, митна статистика зовнішньоторговельної діяльності РФ, біржові котирування. Останні два — ціни, зазначені у спеціальних виданнях, і дані бухгалтерської статистики.

У Казахстані список не такий детальний — податківці при визначенні реальних цін можуть, наприклад, враховувати дані державних органів, ринкові ціни. У Польщі й зовсім можна використовувати будь-які джерела інформації.

Робота над помилками

Українські великі компанії отримають новий механізм для виправлення помилок у податковій звітності — симетричні коригування. Суть нововведення: якщо одній стороні угоди донарахували податки, то іншій стороні — їх зменшать. Це плюс.

Такий же механізм працює в Росії і Польщі. Але з важливим доповненням. Тут дозволені зворотні коригування. Якщо, приміром, рішення про донарахування податків було скасовано, у компаній є можливість все виправити і повернути свої гроші.

В Україні, як стверджують представники бізнесу, такий механізм поки не передбачено.

Перевірки на двох

Відстежувати контрольовані операції в Україні планують у дві руки. Моніторити угоди будуть у Києві, а проводити окремі перевірки податківці на місцях.

У Польщі і Казахстані — така ж система. Тут аудитом також займаються в регіонах.

У Росії великих платників моніторить і перевіряє Федеральна податкова служба.

Покарати за звіт

Для великих українських компаній, які вчасно не подали звіт або не надали свою первинну документацію, податківці пропонують ввести штраф — 5% від суми контрольованих операцій.

В Польщі і Казахстані великих і середніх платників податків — порушників карають однаково. У цих країнах для всіх діють загальні штрафні санкції.

У Росії за ненадання інформації у встановлений термін або подання недостовірних даних — штраф 5000 рублів (близько 1280 гривень).

За матеріалами forbes.ua