Прийнято Закон України “Про організації роботодавців, їх об’єднання, права та гарантії їх діяльності”

Завершення минулого парламентського тижня відзначилось для руху роботодавців України знаменною та довгоочікуваною подією, адже 22 червня 234 голосами було прийнято в цілому Закон України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права та гарантії їх діяльності».

Закон України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права та гарантії їх діяльності» визначає особливості правового регулювання, засади створення та діяльності організацій роботодавців і їх об’єднань, основні принципи їх взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, профспілками та об’єднаннями громадян.

За час, що пройшов з моменту реєстрації законопроекту «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» у Верховній Раді України, він спричинив величезні дискусії наукових кіл, соціальних партнерів та представників професійних громадських організацій. Профільним комітетом з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України було організовано комітетські слухання та численні круглі столи та засідання робочих груп. Остання версія законопроекту була зареєстрована у Парламенті 23 травня цього року.

Оновлений законопроект суттєво відрізнявся від попередньої редакції, що було пов’язано із введенням в дію закону України «Про соціальний діалог». У законопроекті вперше з’явилося поняття «Спільний представницький орган сторони роботодавців», було деталізовано критерії репрезентативності організацій роботодавців та їх об’єднань для участі у соціальному діалозі на відповідному рівні, по новому були викладені положення про статус організацій роботодавців та їх об’єднань, їх права та регулювання відносин із органами влади. Також, вперше було визначено право спільного представницького органу визначати кандидатуру представника для участі у засіданнях Кабінету Міністрів України, передбачено процедуру державної організації організацій роботодавців та їх об’єднань безпосередньо у Законі.

Закон містить важливі для роботодавців новації. Так враховуючи міжнародний досвід вводиться принцип аполітичності. Тобто, особи, що очолюють політичні партії або політичні об’єднання не можуть одночасно очолювати організації роботодавців. Враховуючи закон «Про соціальний діалог в Україні» вводиться поняття соціального діалогу та репрезентативності організацій роботодавців як здатності вести діалог із владою.

Із прийняттям цього Закону організації роботодавців та їх об’єднання виступають окремою стороною колективно-переговорного процесу з укладання колективних угод та у колективних трудових спорах. Не можно не відзначити й того, що тепер законодавчо закріплений перехід взаємовідносин з органами державної влади на більш конструктивний та ефективний рівень, коли роботодавці беруть участь у засіданнях Кабміну, урядових комітетів, погоджують проекти нормативно-правових актів і, врешті-решт, — що дуже важливо, — пропозиції організацій роботодавців підлягають обов’язковому розгляду.

Повертаючись до історії слід зазначити, що діяльність організацій роботодавців та їх об’єднань в Україні була врегульована у 2001 році із прийняттям закону «Про організації роботодавців». Саме цей закон вперше визначав поняття «роботодавець», «організація роботодавців», окреслив основні завдання та мету діяльності організацій роботодавців та їх об’єднань, визначив їх статус та основні права і повноваження, а також механізми взаємовідносин з урядом, органами місцевого самоврядування і профспілками.

З 2006 року в Україні відбулась активізація руху роботодавців, що супроводжувалось стрімким процесом створення нових організацій роботодавців та їх об’єднань, зацікавленістю великого приватного капіталу у використанні механізмів колективно-договірного регулювання, захисті інтересів бізнесу та донесенні його позицій до органів влади найвищого рівня.

Така активізація роботодавців поставила й нові вимоги до нормативного регулювання діяльності їх організацій та об’єднань. Тому ще 6 червня 2008 року народним депутатом України О. Шевчуком був зареєстрований проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про організації роботодавців». Необхідність його розробки, аргументувалась перш за все необхідністю чіткого визначення та усунення суперечливого тлумачення термінів «організація роботодавців», «об’єднання організацій роботодавців», деталізацією процедури державної реєстрації організацій роботодавців та їх об’єднань. Законопроектом також було запропоновано розширити права організацій роботодавців та їх об’єднань шляхом можливості об’єднання у Спільне зібрання роботодавців національного та територіального рівнів.

Наприкінці 2010 року Верховна Рада приймає Закон «Про соціальний діалог в Україні». У зв’язку із цим, автори законопроекту переосмислили його філософію в контексті нових для України правил ведення соціального діалогу. Тому за участі фахівців Федерації роботодавців України та провідних обласних об’єднань організацій роботодавців було створено робочу групу з опрацювання оновленого тексту законопроекту і вже 2 березня 2011 року було зареєстровано законопроект «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності», назва якого збереглась до затвердження його Верховною Радою.