Ніколи не пізно приймати правильні рішення – Анатолій Гіршфельд

Український бізнес звернувся до уряду прийняти низку заходів для більш ефективного використання інструментів захисту національного товаровиробника в рамках Світової організації торгівлі (СОТ). Відповідне Звернення до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова, підписане представниками асоціацій багатьох галузей економіки України, оприлюднив Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник під час «круглого столу» «Три роки в СОТ: наслідки та виклики для національного виробника», що пройшов 8 вересня у прес-центрі ІА «ЛІГАБізнесІнформ», у роботі якого взяв участь голова Ради Об’єднання організацій роботодавців Харківської області «Граніт», генеральний директор «УПЕК» Анатолій Гіршфельд.

«Минуло більше трьох років, відтоді як Україна вступила до Світової організації торгівлі. Де-юре ми стали повноцінним гравцем на світових ринках. Де-факто, як виявилося, ми поспішили. Україна дещо виграла в часі, проте втратила в якості членства в СОТ. На жаль, сьогодні ми змушені констатувати, що попередній економічний аналіз наслідків приєднання України до СОТ доводить, що прорахунки та помилки у процесі організації переговорів при формуванні зобов’язань України перед СОТ щодо доступу на внутрішній ринок товарів та послуг, призвели до виникнення значних ризиків, як в окремих галузях економіки, так і в економіці України в цілому. Про це свідчать цифри торгівельного балансу в цілому та по окремих галузях після завершення першої хвилі світової кризи», – наголосив у своєму виступі Голова Ради ФРУ Дмитро Олійник.

Найбільше, на думку Голови Ради ФРУ, від вступу до СОТ втратив агропромисловий комплекс. «Характерним є те, що Україна активно імпортує такі «традиційні» для неї продукти як сало та хліб», — зауважив Дмитро Олійник. За його словами, при вступі до СОТ українська сторона не змогла в повній мірі використати механізми захисту вітчизняного виробника, які дозволяє СОТ. «Інші країни, напроти, — активно захищалися від українських товарів. В підсумку, на сьогодні 37 товарних груп вітчизняної продукції перебувають у зоні ризику з точки зору загороджувальних заходів інших країн-членів СОТ. При цьому сама Україна сьогодні отримала право тільки на 2 подібних заходи».

До того ж, як зауважив Голова Ради ФРУ, під час проведення 17 раундів переговорів щодо вступу України до СОТ представники бізнесу не були відповідним чином залучені до розробки та доопрацювання відповідних документів щодо співробітництва України з СОТ. Бізнес не залучили до переговорів, які проходили у закритому режимі.

«В момент вступу України до СОТ перемогла не економічна, а політична доцільність», — підкреслив заступник Голови Ради ФРУ, генеральний директор Індустріальної групи «УПЕК» Анатолій Гіршфельд. «До теперішнього моменту практично всі високотехнологічні галузі національної промисловості добиті участю країни у СОТ. Участь у цій організації погіршила умови роботи вітчизняного машинобудування. У більшості розвинених країн Європи ця галузь є основою формування ВВП», — сказав Анатолій Гіршфельд. У той же час, вважає він, ніколи не пізно приймати правильні рішення. Україна ще має можливість змінити ситуацію на ліпше.

У зверненні бізнесу до уряду вказується на світову практику щодо розумного використання протекціоністської політики, застосування антидемпінгових, спеціальних та антисубсидійних розслідувань в межах текстів угод СОТ, надання преференцій в системі державних закупівель та захист національного товаровиробника автоматично призводять до збільшення надходжень прямих інвестицій в економіку країни, створення нових робочих місць, зростання ВВП та сплати податків.

Представники бізнесу запропонували уряду спільно підготувати відповідні ініціативи: до 15 вересня 2011 р. дати доручення щодо проведення зустрічі з представниками Федерації роботодавців України, Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, Ради національних асоціацій товаровиробників та галузевих асоціацій національних товаровиробників, представників вітчизняного бізнесу, для обговорення проблемних питань забезпечення захисту національного товаровиробника.

Крім того, пропонується доручити робочій групі у рамках переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС: інформувати Федерацію роботодавців України, галузеві асоціації національних товаровиробників та галузеві організації роботодавців про зменшення або відміну мита та інших обмежувальних заходів на імпортовані товари, подібні вітчизняним; до 20 жовтня 2011 року провести публічні консультації з національними товаровиробниками щодо змісту документів, які регламентують умови ведення зовнішньої торгівлі та процедури приєднання України до Зони вільної торгівлі з ЄС.

Таким чином, українські роботодавці, фактично, пропонують владі створити національну платформу для обговорення та впровадження реформ, спрямованих на збільшення кількості робочих місць, обсягів податків до бюджетів всіх рівнів, прискорення темпів розвитку перспективних галузей економіки та економіки країни в цілому.