ОСНОВНІ ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА, СПРЯМОВАНІ НА ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЮ КОРОНАВІРУСУ

Інформація про основні зміни до законодавства, спрямовані на запобігання поширенню коронавірусної хвороби в частині відносин роботодавець-працівник та інші полегшення для бізнесу.

Відповідно до прийнятих змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)»:

1) В частині врегулювання трудових відносин з працівниками:

- Роботодавець може доручити працівникові виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором вдома, а також надавати працівнику, за його згодою відпустку. При цьому, йдеться про право реалізувати своє право як на щорічну основну або додаткову відпустки, так і відпустки без збереження заробітної плати, яка надається за бажанням працівника на час дії карантину, оголошеного відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Така норма є додатковою підставою для перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати. Доручення працівникові виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором вдома, оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) керівника. При цьому, відповідно до Закону згода працівника не вимагається.

- Роботодавець може змінювати режими роботи підприємств, установ, організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів. Зазначене реалізується також відповідним локальним актом роботодавця.

2) В частині інших полегшень для бізнесу:

- З дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

- Встановлюється мораторій на проведення контролюючими органами планових перевірок. При цьому, контролюючі органи продовжують здійснювати позапланові перевірки за наявності наступних підстав:

• подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
• виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності.
• перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
• звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);
• неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
• доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
• настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Звертаємо увагу на те, що контролюючі органи при здійсненні як планових, так і позапланових перевірок зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. Відсутність уніфікованих форм актів є підставою для законного не допуску контролерів до проведення перевірок.