Уряд схвалив Концепцію реформування профосвіти до 2027 року

Активна співпраця з роботодавцями, передача управління та фінансування на місця, створення мережі центрів досконалості, нові стандарти та модернізація інфраструктури — такі зміни закладені в концепцію «Сучасна професійна (професійно-технічна) освіта», яку цього тижня схвалено на засіданні Кабміну. Документ визначає ключові напрями реформи до 2027 року.

Об’єднання роботодавців Харківської області «Граніт» (ООР ХО «Граніт») брало активну і безпосередню участь у розробленні цього документу. Адже наразі, на жаль, якість і рівень підготовки випускників переважної більшості професійно-технічних навчальних закладів не відповідають вимогам роботодавців.

Тому, не чекаючи змін «згори», харківські підприємства розгортають власну систему професійної підготовки. На заводах створюють власні навчальні центри й витрачають додаткові кошти для донавчання. При цьому вони роблять наголос на навчання безпосередньо на виробництві і це є невід'ємною інтегрованою частиною програм професійної підготовки.

Нова концепція охоплює усю професійну освіту: від старшої школи до коледжів та освіти дорослих. Саме тому дуже важливо було врахувати реальні пропозиції від роботодавців, які мають своє бачення розвитку професійної освіти, зазначають у МОН. Зокрема, йдеться про основні компетентності, яких очікує від робітника працедавець. Адже наразі одна із основних проблем — це той розрив, який сьогодні існує між потребами ринку і тим, що дають середня та вища освіта.

Професійна освіта є одним із ключових пріоритетів обласного обєднання роботодавців «Граніт». Серед них, зокрема, підтримка професійно-технічної освіти на засадах державно-приватного партнерства, впровадження дуального навчання, створення та розвитку центрів професійного навчання при організаціях роботодавців та на підприємствах.

Адже, щоб випускники ПТНЗ були конкурентними на ринку праці та вміли працювати на сучасному обладнанні, можливості державно-приватного партнерства необхідно використовувати якомога ширше. ПТНЗ зможуть залучити ресурси роботодавців для оновлення виробничої бази, а учні отримуватимуть досвід від практиків, матимуть гарантоване місце роботи та гідну зарплату. Водночас роботодавці зможуть впливати на якість підготовки майбутніх працівників та самостійно «виховати» спеціаліста для свого підприємства.

Ще одним важливим принципом реформи ПТО є збільшення автономії навчальних закладів, розповідають у МОН. Це допоможе враховувати запити роботодавців конкретного регіону, готуючи відповідну кількість спеціалістів на базі закладу.

Нагадаємо, що у ООР ХО «Граніт» неодноразово зазначали, що професійне навчання повинно здійснюватися за програмами підготовки, які відповідають вимогам роботодавців. Саме вони формують вимоги до кваліфікацій; навчання в навчальних закладах має здійснюватися за програмами, розробленими на основі професійних стандартів та спільно з роботодавцями, як для здобуття повної кваліфікації, так і за окремими короткими програмами для потреб конкретних підприємств.

В таких спосіб роботодавці матимуть реальні важелі впливу на вирішення питання, яким чином здійснювати професійну підготовку на рівні навчального закладу і регіону. До речі, саме за їх ініціативи вже розроблюються понад 100 професійних стандартів.

Реформа профосвіти супроводжуватиметься не лише масштабною модернізацією інфраструктури, кажуть у МОН, а й зміною стандартів та навчанням майстрів і вчителів, що викладають у профтехах.

Оновити навчальний зміст планується через розроблення стандартів профосвіти на основі професійних стандартів. Новим також буде створення мережі кваліфікаційних центрів, які проводитимуть оцінювання та визнання результатів навчання, присвоєння професійних кваліфікацій тощо.

Серед інших механізмів підвищення якості освіти — збільшення практичної складової навчання. Для цього в закладах оновлять матеріально-технічну базу, а до проведення занять майстри зможуть залучати фахівців з досвідом реальної роботи на підприємствах.

Для поглиблення державно-приватного партнерства концепція передбачає не лише розвиток дуальної форми освіти, а й залучення роботодавців до освітнього процесу, наприклад, через участь в оцінюванні учнів.