Усі реформи у промисловості, особливо у машинобудуванні, починаються з преференції вітчизняному виробникові на внутрішньому ринку - Анатолій Гіршфельд

28 березня народний депутат України, виконавчий директор Національного комітету промислового розвитку України, голова Об'єднання організацій роботодавців Харківської області «Граніт» Анатолій Гіршфельд взяв участь у панельній дискусії «Машинобудування і аерокосмічна галузь» в рамках презентації проекту «Експортна стратегії України — Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі 2017-2021».

У своєму виступі Анатолій Гіршфельд зазначив, що, перш за все, розвиток машинобудування і експортного потенціалу потрібно починати з вітчизняного ринку — не віддаючи його іншим країнам. Він привів у приклад Туреччину, уряд якої провело реформи, використовуючи різні комплексні механізми: індустріальні парки, режим інвестиційної діяльності, преференції вітчизняним виробникам і державні цільові програми, що в комплексі і допомогло турецькому машинобудуванню зробити колосальний ривок вперед.

«Я впевнений, команді виконавчої влади потрібна абсолютна переконаність в тому, що преференції вітчизняному виробнику повинні бути поставлені на чільне місце. Це інституційні заходи, які повинні перетворюватися у серію законодавчих актів: участь вітчизняних виробників у державних закупівлях, що дозволить закріпитися і вишикуватися у нові ланцюжки доданої вартості, заборона імпорту частини російських товарів на територію України і введення у ранг державної політики обов'язкової локалізації продукції при імпорті», — розповів Анатолій Гіршфельд.

Говорячи про необхідні реформи, він повідомив, що одним з безумовних надбань роботи Уряду і Національного комітету є Постанови №130 і №147 по компенсації вартості сільгосптехніки.

«Вітчизняним виробником може стати будь-який світовий лідер в області сільгоспмашинобудування, який локалізує на території України свою продукцію (будь-то причіпна техніка — 60% або складна самохідна техніка — 35-60%). Наступним кроком є обов'язкова наявність на території нашої країни технологічних процесів, конструкторсько-технологічної документації і т.д. Це все створить передумови не тільки для наповнення внутрішнього ринку, а й для того, щоб у подальшому експортувати нашу продукцію за межі України. Це початок реформ сільгоспмашинобудування, які заклав Національний комітет разом з Кабінетом Міністрів. На це пішло близько трьох з половиною місяців серйозної роботи і був створений такий пакет постанов, який починає працювати вже сьогодні. На наступному етапі він приведе ще і до локалізації зарубіжних виробників на території України і переносу компетенції, якої сьогодні так не вистачає для підвищення конкурентоспроможності нашої продукції», — зазначив народний депутат.

Говорячи про внутрішні ринки збуту товарів, Анатолій Гіршфельд заявив, що сьогодні готова продукція поставляється в Україну з нульовим митом, а компоненти до цієї продукції все ще завозяться з митом, що підриває виробництво всередині країни. Комплекс заходів, який уряд направить на оновлення основних фондів машинобудування — запровадження нульової ставки на ввезення устаткування і преференції на внутрішньому ринку вітчизняному виробнику в програмі держзакупівлі — протягом 2-3 років зможе створити базу для експорту української продукції на нові європейські ринки. Але перш, на думку народного депутата, країні потрібно пройти етап становлення українських виробників на внутрішньому ринку.

У своєму виступі Анатолій Гіршфельд також торкнувся теми нових тенденцій в енергетиці.

«Нам потрібна цільова програма по кожному сегменту промисловості для того, щоб крок за кроком відновлювати свій експортний потенціал у машинобудуванні. Я б ще додав туди і альтернативну енергетику — вітроенергетику, яка зараз є трендом в усьому світі, адже Україна має тут прекрасні позиції. Потрібно створювати свою дорожню карту і, безумовно, це повинна бути форма державно-приватного партнерства, тим більше що більшість підприємств, які можуть брати участь у цьому, є державними. Слід створювати свою наукову базу, а роль держави у такому проекті повинна полягати у придбанні яких бракує компетенцій — конструкторської документації, роялті тощо. Вони дозволять не тільки забезпечити необхідний відсоток зеленої енергетики в Україні і диверсифікувати систему енергетики в країні в цілому, але і на наступному кроці експортувати цю продукцію за межі України.

Можна багато говорити на цю тему, але нашому уряду необхідно нарешті перейти від слів до справи. Всі реформи в промисловості і, особливо в машинобудуванні, починаються, перш за все, з преференції вітчизняного виробника на внутрішньому ринку», — завершив Анатолій Гіршфельд свій виступ.

Довідка: Експортна стратегія — це унікальний проект, який дозволяє впровадити стратегічний вектор розвитку і реалізації торгового потенціалу, зростання експорту і сприяє формуванню сильної і ефективної економіки держави.

Ознайомитися з докладним описом проекту можна на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі у розділі Документи.