Новости

07.11.2016

Пошук шляхів вирішення нагальних проблем усіх галузей вітчизняної промисловості – головна задача Національного комітету по промисловому розвитку – Анатолій Гіршфельд.

Про перші кроки Національного комітету з промислового розвитку та його Експортної ради розповідає Анатолій Гіршфельд — виконавчий директор Національного комітету з промислового розвитку, народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики, голова репрезентативного Об’єднання організацій роботодавців Харківської області «Граніт».

У середу, 2 листопада Експертна рада Національного комітету з промислового розвитку під головуванням Першого віце-прем'єр-міністра — міністра економічного розвитку України Степана Кубіва провела чергове засідання, на якому були узгоджені зміни до проекту Положення про Нацкомітет. Вони стосуються розширення спектра проблемних питань, на яких буде зосереджена діяльність Нацкомітету, а також залучення більшого кола фахівців для виконання завдань загальнодержавного масштабу.

Цим практично завершено підготовчий етап до запуску нового рекомендаційно-консультативного органу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 711 від 11 жовтня 2016 р. «Про створення Національного комітету з промислового розвитку&raguo;. Необхідно відзначити, що фундамент Національного комітету був закладений ще у серпні ц.р. рішеннями Володимира Гройсмана про формування окремого департаменту з розвитку промисловості у структурі Міністерства економічного розвитку і торгівлі, про запровадження посади заступника міністра з питань промисловості, а також доручення Першому віце-прем'єр-міністру — міністру економічного розвитку і торгівлі України Степану Кубіву розробити механізми і концепції по відродженню національної промисловості. (http://www.epravda.com.ua/rus/news/2016/08/23/603089).

Володимир Гройсман назвав тоді нову інституцію «Комітет відродження промисловості&raguo;. (http://www.unian.ua/politics/1572622-volodimir-groysman-ya-vipustiv-kontrol-za-situatsieyu-bukvalno-na-dvi-godini-bo-same-perebuvav-na-operatsiynomu-stoli-viyshovshi- z-narkozu-diznavsya-scho-opz-zupinivsya.html).

На думку керівництва Нацкомітету, запорукою ефективної роботи нового органу стануть правильно розставлені акценти у вирішенні завдань промислового розвитку економіки України, а також залученні найкращих експертів, що володіють панорамним баченням і досвідом вирішення завдань в інтересах національної економіки. Основний критерій при розгляді кандидатур до складу Нацкомітету — професіоналізм, бажання своїми знаннями і досвідом служити національним інтересам, а також щира зацікавленість повернути Україну в орбіту промислово розвинених країн світу.

У числі претендентів — представники органів державної влади, бізнесу, наукової та освітньої сфер, профспілок, галузевих асоціацій, а також окремі фахівці, що мають унікальні компетенції у вирішенні проблем промисловості. Вони будуть в авангарді підготовки рекомендацій щодо впровадження ефективних інструментів промислово-інноваційної політики з метою трансформації сировинної орієнтації економіки України в високотехнологічну індустріальну модель.

З експертів Нацкомітету будуть обрані керівники робочих груп, діяльність яких зосередиться пріоритетних напрямках, в числі яких — забезпечення промислових виробників новими вітчизняними технологічними розробками, а також їх швидка трансформація в інноваційну продукцію і нові робочі місця. Реалізація зазначеного напрямку неможлива без фінансового та інвестиційного забезпечення, а також відповідних кадрових ресурсів. Важливими для посилення конкурентоспроможності української економіки є питання енергоефективності, ресурсозбереження та екології.

Становлення експортоорієнованої моделі економіки України та посилення позицій нашої країни на зовнішніх ринках можливо завдяки розвитку інноваційних виробництв з високою доданою вартістю. Досягається це в т.ч. за рахунок використання інструментів торгово-промислової політики та створення стимулів для розвитку вітчизняного виробника, а також політики протекціонізму вітчизняного виробника на внутрішньому ринку. У зв'язку з цим актуальним є розширення державно-приватного партнерства та реалізація спільних програм з інноваційного розвитку української промисловості.

Ключовою стає проблема формування ланцюжків доданої вартості з максимальним використанням національної компоненти. Все це стане предметом діяльності учасників робочих груп. Вони повинні сформулювати стратегічні орієнтири в зазначених напрямках, цілі і способи їх досягнення, а також оцінити можливі наслідки для економіки України.

Зосереджуючись на головному, — пошуку шляхів вирішення нагальних проблем усіх галузей вітчизняної промисловості, Експертна рада націелена на досягнення соціально-економчного консенсусу та пропонує усім зацікавленим сторонам реалізувати свої ініціативи у складі профільных робочих груп, а також прийняти участь в інтерактивному обговоренні на офіційній інтернет-платформі Нацради, яка незабаром буде доступна.