Відкриття першого вузівського представництва кластеру «Агротехніка»

28 серпня 2015 на базі Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Василенко (ХНТУСГ) відбулося офіційне відкриття першого вузівського представництва інноваційно-освітнього кластеру «Агротехніка».

«Сьогоднішній захід — це продовження роботи кластера, який був заснований два місяці тому і який має не просто номінальний характер. А ми рухаємося вперед, розробляємо нові напрямки і ми сьогодні відкриваємо нові можливості студентам для подальшої перспективної роботи», — зазначила у своїй промові заступник голови Харківської обласної державної адміністрації Юлія Світлична.

Представництво кластера створене у формі навчально-наукової та демонстраційної лабораторії кафедри сільськогосподарських машин Навчально-наукового інституту механотроніки і систем менеджменту ХНУТСХ. Лабораторія оснащена зразками (вузлами) сучасної сільгосптехніки «Лозівські машини» виробництва ЛКМЗ, а також комп'ютерним та інформаційно-проекційним навчальним обладнанням.

За словами ректора ХНТУСГ Леонід Тищенко, відкриття такої навчально-наукової лабораторії сприятиме підвищенню якості підготовки фахівців університету. А заступник губернатора ХОДА акцентувала увагу, що це буде сприяти підготовці високопрофесійних кадрів для роботи у всьому агропромисловому комплексі Харківщини. «Все починається з кадрів. Якщо не буде кваліфікованих кадрів, то про який подальший розвиток сільськогосподарської галузі може йти мова?, — підкреслила Юлія Світлична. — Тому дуже важливо, щоб наука працювала разом з виробництвом. Даною майданчиком є Лозівський ковальсько-механічний завод. Це має важливе значення як для самого ВНЗ, так і для підприємства ЛКМЗ, яке є одним з найбільших представників сільгоспмашинобудування країни».

Важливим моментом є те, що студенти матимуть змогу навчатися на зразках вітчизняної сільгосптехніки, вважає головний конструктор Українського конструкторського бюро трансмісій і шасі (УКБТШ) Олексій Гриненко, під керівництвом якого і розробляється сучасна техніка «Лозівські машини».

«Крім отримання серйозних фундаментальних теоретичних знань, студенти зможуть досліджувати техніку вітчизняних виробників — дізнатися, як вони розвиваються і куди рухаються. Це не тільки розширення кругозору, а й готовність до безпосередньої роботи після закінчення університету. У той же час, це незаперечна перевага і для самих сільгоспвиробників, оскільки буде витрачається менше часу на адаптацію випускників до роботи», — говорить Олексій Гриненко. Крім зразків техніки ІГ УПЕК передав у навчальний клас ХНУТСХ субліцензії сучасних засобів автоматизованого проектування (ProE / Creo) американської компанії РТС, які стануть основою нового курсу для студентів «CAD / CAE / PDM системи проектування сільгосптехніки».

Необхідність даного кроку пояснює директор ІГ УПЕК з досліджень і нових розробок, голова координаційної ради кластеру «Агротехніка» Едуард Сімсон: «Ми хочемо, щоб майбутні фахівці вже зі студентської лави розуміли, як проектуються виробничі машини, за рахунок чого забезпечується висока якість: не тільки за рахунок блискучої креативу винахідників і конструкторів, а й за рахунок висококласних інструментів. Частково це і забезпечує високий рівень техніки, яка потім у полі демонструє свої надійність і майстерність».

Найближчим часом навчання сучасним системам проектування відбудеться п'ять викладачів ХНТУСГ, які зможуть передати свої знання студентам. Впровадження сучасних програмних продуктів у навчальний процес, на думку ректора ХНТУСГ Леонід Тищенко, дозволить не тільки підвищити якість освіти, але і дасть можливість вийти на новий рівень наукових досліджень і розробок. «Майбутнє вітчизняної сільгосптехніки за здатними, комп'ютерно грамотними і якісно освіченими випускниками ВНЗ», — зазначає Леонід Тищенко.

У рамках заходу також пройшло відкриття навчально-практичної лабораторії конструкції машинно-тракторних вузлів і агрегатів.

На завершення заходу заступник губернатора ХОДА окреслила перспективні завдання, які стоять перед першим вузівським представництвом агрокластера. «Від роботи представництва кластеру «Агротехніка» ми очікуємо розвитку науково-дослідної, промислової, виробничої, конструкторської бази. Адже агропромисловість у Харківської області — один із провідних напрямків. Тут ми можемо розвиватися, у нас величезне поле можливостей. І якщо ми підвищимо якість кадрів у сільськогосподарській сфері, то, я думаю, доб'ємося найвищих результатів», — резюмувала Юлія Світлична.

Представництво інноваційно-освітнього кластеру «Агротехніка» у ХНТУСГ — перша з п'яти запланованих навчально-дослідних майданчиків кластера, створюваних з метою сприяння модернізації системи освіти, розробки нових зразків сільгосптехніки з використанням передових технологій землеробства, підняття сільського господарства країни на якісно новий рівень.

Як підкреслив у своєму виступі директор з маркетингу та продажів ІГ «УПЕК» Роман Гіршфельд, активна позиція ІГ «УПЕК» спрямована на реалізацію одного з головних тез меморандуму в кластері — це підтримка вітчизняних виробників споживчої сільгосптехніки. «Ми покладаємо великі надії на підготовку висококваліфікованих кадрів, і хочемо, щоб студенти практикувалися на вітчизняній сільгосптехніці», — говорить він. Також Роман Гіршфельд зазначив, що «сьогодні висловили своє бажання приєднатися до кластеру ряд аграрних університетів і підприємств, і разом стати прикладом синергії науки, освіти та виробництва на тлі активної підтримки з боку органів державної влади».

Довідка:

Інноваційно-освітній кластер «Агротехніка» у сфері новітніх технологій землеобработкі і сучасного сільгоспмашинобудування створений 24 червня 2015 року.

Ініціаторами та засновниками кластера стали Харківська обласна державна адміністрація, Індустріальна група УПЕК, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П.Василенка, Лозівський ковальсько-механічний завод, Українське конструкторське бюро трансмісій і шасі, об’єднання організацій роботодавців Харківської області «Граніт» та обласна організація роботодавців у сфері агропромислового комплексу.

Також до створення кластера приєдналися чотири ведучих університету аграрного профілю з інших областей України: Миколаївський національний аграрний університет, Сумський національний аграрний університет, Таврійський державний агротехнологічний університет і Уманський національний університет садівництва.

Головною метою створення Кластера є:

об'єднання зусиль провідних приватних промислових і агропромислових підприємств, аграрних ВНЗ України, науково-дослідних та інженерних центрів, а також органів державної влади та місцевого самоврядування для розробки впровадження сучасних енергоефективних технологій землеобробки;
імпортозаміщення шляхом розробки і виробництва вітчизняної енергозберігаючої агротехніки та просування її на внутрішньому і зовнішньому ринках;
створення нових робочих місць;
підвищення технічного рівня освіти; трансферу технологій та реалізації інновацій в агропромисловій сфері;
поліпшення взаємодії з органами влади для розробки ефективної політики підтримки вітчизняних виробників агротехніки.