ХТЗ хоче спільно з білорусами виробляти комбайни

Найбільший в Україні виробник тракторів — Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе (ХТЗ) — розширює спеціалізацію. Він створює спільне підприємство з «Гомсельмашем» (Білорусь) з випуску зернозбиральних комбайнів, заявив генеральний директор ХТЗ Владислав Губін. Відповідний протокол про наміри сторони підписали 5 вересня у Гомелі, — повідомляє діловий портал «Капітал».

До кінця року в Україні будуть зібрані досвідчені зразки білоруської техніки, а у 2015 р. українське підприємство планує запустити комбайни в серійне виробництво. За даними Губіна, до сих пір «Гомсельмаш» здійснював прямі поставки в країну — порядку 500 одиниць на рік. На такий же обсяг виробництва розраховують на ХТЗ в 2015 р., тоді як поставки готової техніки з білоруського заводу будуть припинені.

Новий виклик. У бесіді з «Капіталом» Губин повідомив, що ХТЗ планує вийти на рівень локалізації 50% вже наступного року, а сама продукція, як очікують в компанії, повинна стати дешевше мінімум на 10%, ніж та, що імпортується з Білорусі. В даний час Харківський тракторний завод вивчає можливості вітчизняних постачальників комплектуючих — їх збираються залучати для випуску комбайнів. Українсько-білоруське спільне підприємство продаватиме комбайни під маркою «ХТЗ Палессе»на базі моделі комбайна «Гомсельмаш» «Палессе GS12». Передбачається, що білоруська сторона поставлятиме в Україну двигун і молотарку, а ХТЗ займатися складанням, використовуючи вітчизняні кабіни, каркаси, жатки та елементи трансмісії.

За даними Губіна, остаточний варіант поставок машкомплектів з обох сторін визначать до кінця року. «Потужності нашого заводу досить універсальні, і ми готові розширити асортимент продукції, що випускається без істотного технічного переозброєння. Випуск комбайнів дасть додаткове завантаження ХТЗ, так як зараз при потужності 70 тис. Машин завод виробляє всього 2 тис.», — зазначив Губин.

Заступник директора департаменту регіональних продажів «Гомсельмашу» Андрій Семченко підтвердив «Капіталу» інформацію про плани спільної діяльності в Україні. У білоруській компанії пояснили свою мотивацію тим, що ХТЗ обіцяв знайти дешеве фінансування закупівель техніки, випущеної в спільному підприємстві. Крім того, у «Гомсельмаш» розраховують на державні програми щодо закупівлі сільгосптехніки. За словами Семченко, Харків запевнив білоруських партнерів, що техніка буде користуватися попитом з боку «Украгролізингу», який надає дешеве фінансування аграріям.

Що заважало. Як пояснили в «Гомсільмаш», останні роки прямі продажі компанії в Україні знизилися. Завод не міг розраховувати на те, що його техніка буде купуватися в рамках державних закупівель в нашій країні, а українським аграріям не вистачало власних коштів на закупівлю білоруської техніки.

«Гомсельмаш» вже не вперше намагається продавати свою продукцію з шильдиком «Зроблено в Україні». Кілька років тому підприємство вже оголошувало про створення СП з Херсонським машинобудівним заводом (ХМЗ). Тоді сторони навіть підписали дорожню карту і налагодили весь виробничий ланцюжок, але до випуску продукції справа не дійшла, і проект був заморожений. У «Гомсельмаш» відзначили, що ХМЗ не зміг надати при створенні СП гарантію фінансування, узгоджену з урядом України.

У цілому на херсонському підприємстві планували масштабний проект з відродження серійного виробництва сільгосптехніки. Торік Мінагрополітики заявляло про повну підтримку ХМЗ за спільним проектом з «Гомсельмашем», а також з компанією Claas. Обидві готові були інвестувати $ 200 млн. і $ 160 млн. відповідно. Коментуючи «Капіталу» ситуацію на підприємстві, директор ХМЗ Віктор Слободянюк пояснив, що для отримання коштів від зарубіжних партнерів необхідні були державні гарантії, але вони могли видаватися тільки держкомпаніям. За його словами, Кабмін вже готовий був включити ХМЗ в список підприємств, яким можуть надаватися держгарантії, але всі наміри призупинилися з зміною влади і початком війни. «Сьогодні немає розуміння, з ким можна говорити в уряді про просування проектів. Чиновники зайняті важливішими питаннями, пов'язаними з врегулюванням конфлікту на сході країни», — нарікає менеджер.

Місткість ринку. За даними ХМЗ, парк комбайнів в Україні налічує близько 40 тис. одиниць. Понад 80% машин працюють вже близько 30 років (тоді як максимальним вважається термін експлуатації в 10-15 років), зазначив Слободянюк. З цієї причини щорічно необхідно закуповувати не менше 3 тис. комбайнів.

У 2013 р. «Украгролізинг» витратив 87 млн. грн. на закупівлю і поставку аграріям 14 тис. Сільгоспмашин, у тому числі понад 1 тис. зернозбиральних комбайнів, 2 тис. од. грунтообробної техніки та 1,4 тис. посівних машин. На 2014 г. «Украгролізинг» передбачив фінансування у розмірі близько 200 млн. грн.

Фінансові інструменти. Закупівлі комбайнів ХТЗ можуть здійснюватися «Украгролізингом» в тому випадку, якщо локалізація їх виробництва складе не менше 30% і підприємство буде включено в список структур, продукція яких може придбаватися в рамках держзакупівель, сказав «Капіталу» гендиректор «Украгролізингу» Олександр Ковальчук. Він додав, що сьогодні його компанія надає один з найдоступніших на ринку інструментів фінансування — лізинг з річною ставкою 7%. Директор департаменту інженерно-технічного забезпечення Мінагрополітики Павло Гринько повідомив «Капіталу», що в планах уряду не передбачено на поточний рік видавати державні гарантії. «Ми будемо намагатися підтримувати закупівлі аграріями за рахунок пільгового лізингу та компенсації процентних ставок по кредитах», — каже чиновник.

500 комбайнів на рік планують випускати у Харкові білоруські та українські машинобудівники. На думку Губіна, основними покупцями українсько-білоруських комбайнів стануть аграрії, обробні до 10 тис. га земель. Розуміючи фінансові можливості невеликих агрогосподарств, підприємство вивчає ідею створення лізингової компанії «ХТЗ Фінанс», яка працюватиме з українськими банками. «Але гострими залишаються питання й не так фінансування, скільки повної відкритості ринку для вживаних комбайнів. Якщо ринок не буде захищений від такої техніки, не варто очікувати успішного розвитку в Україні власного виробництва», — говорить Губин.

Голова правління компанії «Агроцентр» Віктор Карпенко вважає, що вихід ХТЗ на ринок комбайнів — хороший знак для галузі. За його словами, компанія готова закуповувати у харківського підприємства комбайни, якщо вони будуть належної якості та локалізації, що дозволяє отримати пільги при їх фінансуванні.