Вирішити конфлікт, зайнятися реформами і почати жити своїм розумом - Анатолій Гіршфельд

Анатолій Мусійович, як ви оцінюєте економічну ситуацію у країні, і яким бачите її розвиток?

Ситуація дуже складна, це, на жаль, не тільки бачить, але і відчуває кожен у нашій країні. Події, які зараз відбуваються, і економічні виклики останніх років сьогодні привели до проблем, на вирішення яких знадобиться час.

Зараз є очевидним, що Росія активно реалізує програми імпортозаміщення і надалі буде скорочувати частку імпорту української продукції на свої ринки, будь-то продукти харчування, метал, машинобудівна продукція і т. д.

У той же час частка українського експорту на європейських ринках поки різко не зміниться. Тому перехідний період переорієнтації вітчизняного виробництва на інші ринки буде досить тривалим і важким. Наша країна не є тут винятком — такий період переживало більшість східно-європейських країн.

Безумовно, на цей період держава повинна передбачити преференції вітчизняним виробникам у вигляді держзамовлень і програм підтримки. Необхідно створити благопріятіние умови для підприємств, які будуть змушені перепрофілюватися. Це буде головною економічною завданням держави. І саме з її рішенням будуть пов'язані тисячі і десятки тисяч робочих місць на сході України, а отже, стабільність держави.

Як, по-вашому, позначиться на майбутньому машинобудівного сектора підписання економічної частини угоди з ЄС?

У довгостроковій перспективі прекрасно позначиться. А в короткостроковій перспективі, як я говорив, буде дуже складний період, пов'язаний і з переходом на інші стандарти, і з іншими вимогами до якості продукції, і з іншими правилами торгівлі на нових ринках.

Перш за все, ми повинні бути прагматичними і чесно сказати, що у Європі нас з нашою продукцією ніхто не чекає: там вже давно практично всі ніші зайняті, і звільняти місце для наших товарів з альтруїзму ніхто не буде. У той же час Росія буде намагатися дуже швидко заміщати українську продукцію. Сьогодні нам треба знайти вихід з цього тупика, незважаючи на ситуацію в Криму та на Південному Сході.

Взагалі, вважаю, що Україні треба перестати вирішувати куди бігти: в ТС чи ЄС. Треба зупинитися, заспокоїтися, стабілізувати ситуацію всередині і, відштовхуючись від неї, почати будувати свою країну. Крок за кроком вибудувати нормальну конкурентоспроможну економіку, з якою ми будемо почувати себе безпечно і не будемо відчувати страх перед ТЗ, ЄС, Китаєм або Америкою. Давайте спробуємо жити своїм розумом. Природно, для цього, перш за все, необхідна спокійна ситуація.

Які кроки необхідні для стабільної роботи реального сектора економіки?

Спочатку повинні припинитися військові дії. Щоб нам не говорили, але при таких масштабних військових діях на сході України жоден інвестор не вкладатиме гроші у нашу економіку. Сьогодні, відверто кажучи, ми не розуміємо реальний масштаб цих дій, які дестабілізують головний економічний регіон — південний схід України, і які в будь-який момент можуть перекинутися на інші області. Тому перше — необхідно припинити збройний конфлікт.

Другий крок — це реальні реформи. Підкреслюю: реальні, з конкретними планами, термінами і результатами. Поки, на жаль, в так званому «плані Маршалла для України» я побачив тільки два напрямки розвитку та фінансування — аграрний сектор та енергетика. Ні слова не говориться про машинобудування, про програми імпортозаміщення, про високотехнологічних галузях економіки.

Як роботодавець, як голова обласного об’єднання організацій роботодавців, не можу схвалювати таку тактику. На Україні є ще ряд галузей, які є пріоритетними. Я вважаю, що як і світ не чорно-білий, є інші кольори і відтінки, так і економіка повинна бути багатоплановою, де присутні не тільки сировинні галузі, а й виробництво продукції більш високих переділів з вищою доданою вартістю, включаючи виробництво високотехнологічної конкурентоспроможної продукції та її експорту.

Що зараз відбувається у компанії, і які наші найближчі перспективи?

Звичайно, на роботі підприємств компанії позначилося і продовжує позначатися все те, що відбувається у країні. Багато з того, на що ми розраховували цього року, виявилося недосяжним, оскільки ніхто не міг припустити розвиток подій, які привели до збройного конфлікту і різкого погіршення торгових відносин з Росією.

Тим не менше, можу сказати, що в УПЕК зараз йдуть зміни в плані зміни пріоритетів структури виробництва. Довгий час головними напрямками, що дають основну завантаження підприємств, були виробництво продукції для залізничної галузі (поковки, відливання, підшипники), мостів для тракторів ХТЗ і спецтехніки. Зараз же за цими напрямками відбувся значний спад.

Тому ми сьогодні більшою мірою робимо ставку на виробництво сільгосптехніки, спецтехніки та електротехнічної продукції, які мають колосальні перспективи. У той же час, по тих напрямках, у яких відбулося падіння виробництва, йде активна робота з пошуку нових можливостей і замовлень.

Довідка.

Анатолій Гіршфельд — почесний президент Індустріальної групи «УПЕК», очолює Об’єднання організацій роботодавців Харківської області «Граніт» з вересня 2008 року. З вересня 2012 року, одночасно, — голова Спільного представницького органу роботодавців Харківської області.

Індустріальна група УПЕК — одна з найбільших в Україні приватних компаній, що спеціалізуються у машинобудівному бізнесі, виробник комплектуючих, вузлів і устаткування для залізничної, автомобільної, сільськогосподарської, машинобудівної і металургійної галузей. Споживачами продукції компанії є практично усі конвеєрні підприємства СНД.

ІГ УПЕК створена у 1995 році і сьогодні розвивається як клієнтоорієнтована інженерна індустріальна група.

Напрями діяльності ІГ УПЕК:

• виробництво компонентів для залізничного та автомобільного транспорту: ВАТ «Харківський підшипниковий завод» (ХАРП), ВАТ «Оскольський підшипниковий завод ХАРП» (ОПЗ ХАРП), ЗАТ «Лозівський ковальсько-механічний завод» (ЛКМЗ), ТОВ «Українська ливарна компанія» (УЛК);
• електротехніка: ВАТ «Харківський електротехнічний завод» Укрелектромаш » (ХЕЛЗ);
• верстатобудування: ВАТ «Харківський верстатобудівний завод «Харверст».

У сферу управління ІГ УПЕК також входить ряд інших підприємств.